Село моє рідне, заквітчаний рай!

МОЄ РІДНЕ СЕЛО

Моє рідне село - світ дитинства чарівний, Де тополі до неба, де безкрая ріка. Кожен спогад про тебе такий неймовірний, Кожна думка про тебе солодка й гірка. Моє рідне село- мої злети й падіння. Перша радість безмежна і сльози журби. Ти пустило в мені своє вічне коріння, Заронило у душу великі скарби. Моє рідне село- моє перше кохання. Перший мій поцілунок і прикрість невдач, Моя перша помилка і перше прощання, Перше рішення мудре і перше "пробач". Моє рідне село- шира батьківська хата, Де знайомий до болю кожен кущик в саду, Де зростали зі мною дерева крислаті... Я до них із поклоном ще раз підійду. Моє рідне село- солов'їнії ночі, Чебреців і акацій духм'яний нектар... Усе те, що забути не можу й не хочу; Це - життя мого частка, Божественний дар!